Совместно с политологами Михаилом Погребинским и Андреем Видишенко из Киевского центра политических исследований и конфликтологии, а также экспертом в сфере безопасности Сергеем Шабовтой автор и ведущий программы ПРАВО НА ВЕРУ Ян Таксюр подведёт итоги тому, как украинский народ и украинское государство отметили 1030-летие крещения Руси.
Отметили, как видно из событий 27 и 28 июля не то, чтобы вместе. У большой, или как сделал ударение Михаил Погребинский, бОльшей части украинского общества было своё, сугубо духовное торжество, собравшее в Киеве под жезлом митрополита Онуфрия (по разным данным) от 110 до 250 тысяч человек. Без политики, политической символики и политических лозунгов, но с молитвой и поддержкой Церкви, переживающей непростые времена.
Сегодня же, 28 июля в фарватере государственных торжеств свой День крещения Украины-Руси отмечали Киевский Патриархат и УАПЦ, отмечали особым Ходом с молитвой «за Україну і за єдину Помісну Українську Православну Церкву», к которой присоединились первые лица государства, включая самого Президента, его жену и плеяду министров. А также десятки тысяч людей, многих из которых централизованно привезли в Киев усилиями местных госадминистраций. Колонна (безусловно, самая большая за всю историю мероприятий КП) была усеяна государственными флагами на удочках, кричала «Смерть ворогам!», и если бы не священники в её начале, едва ли можно было заподозрить в ней церковное мероприятие.
Что же это было? Зачем люди выходили на улицу, и в чем разница двух крестных ходов? Что делали и говорили Президент и иерархи в эти дни, и что это означает для будущего страны и православия в Украине? И дождутся ли Томоса об автокефалии те, кто его так ждет?
Эти и другие вопросы в итоговом выпуске ПРАВА НА ВЕРУ, из цикла, посвящённого 1030-летию крещения Руси.
— укр —
Спільно з політологами Михайлом Погребінським і Андрієм Відішенко з Київського центру політичних досліджень і конфліктології, а також експертом в сфері безпеки Сергієм Шабовтою автор і ведучий програми ПРАВО НА ВІРУ Ян Таксюр підведе підсумки того, як український народ і українська держава відзначили 1030-річчя хрещення Русі.
Відзначили, як видно з подій 27 і 28 липня не те, щоб разом. У великої, або як наголосив Михайло Погребинський, більшої частини українського суспільства було своє, суто духовний свято, яке зібрало в Києві під жезлом митрополита Онуфрія (за різними даними) від 110 до 250 тисяч людей. Без політики, політичної символіки та політичних гасел, але з молитвою і підтримкою Церкви, яка переживає непрості часи.
Сьогодні ж, 28 липня в фарватері державних урочистостей свій День хрещення України-Русі відзначали Київський Патріархат і УАПЦ, відзначали особливим Ходом з молитвою «за Україну та за єдину помісну Українську Православну Церкву», до якої приєдналися перші особи держави, включаючи самого Президента, його дружину і плеяду міністрів. А також десятки тисяч людей, багатьох з яких централізовано привезли до Києва зусиллями місцевих держадміністрацій. Колона (безумовно, найбільша за всю історію заходів КП) була всіяна державними прапорами на вудках, кричала «Смерть ворогам!», І якби не священики в її початку, навряд чи можна було запідозрити в ній церковний захід.
Що ж це було? Навіщо люди виходили на вулицю, і в чому різниця двох хресних ходів? Що робили і говорили Президент і ієрархи в ці дні, і що це означає для майбутнього країни і православ’я в Україні? І чи дочекаються Томосу про автокефалію ті, хто його так чекає?
Ці та інші питання в підсумковому випуску ПРАВА НА ВІРУ, з циклу, присвяченого 1030-річчю хрещення Русі.
source